Інформація до кого можуть звертатись учні/батьки для вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров'я, а також захисту прав та інтересів дитини
- Національна дитяча «гаряча лінія» 0800 500-225(зі стаціонарного телефону), 116 111(з мобільного телефону).
- Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0800 500-335 (зі стаціонарного телефону), 116 123 (з мобільного телефону).
- Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультуванню мігрантів 0 800 505-501 (зі стаціонарного телефону), 527 (з мобільного телефону).
Уповноважена особа Піщанського ліцею - Золотухіна Ольга Вячеславівна.
тел. 0668907593 (роб. 52114)
Наказ МОНУ від 28.12.2019 № 1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти"
Лист МОНУ від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування) від 18.12.2018 №2657-VIII"
Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 “Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству”
Перелік організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб,
до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства
Організації та установи до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:
- До територіального органу поліції або за телефоном 102.
Уповноважена особа Красноградського відділу поліції – Редька Юлія Юріївна тел. 050 175 10 50
- До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоці.
- До управління сім'ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
Координатор у Красноградському районі – Кирилюк В.С. тел. 099 015 0368/7 38 02
Уповноважена особа Красноградського управління праці та соціального захисту населення – Дробот Олена Вікторівна тел. 7 38 02
- До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
- До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
- До близької людини.
- На телефони «Гарячих ліній».
Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»
Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда- Україна»:
0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)
Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.
Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):
116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),
0-800-500-225 та 116-111
Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.
Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:
(044) 255-64-50
Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:
Зателефонувавши зa номером 0 800213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:
- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
- безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
- правові консультації;
- зв 'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв 'язку.
Служби підтримки постраждалих осіб:
1) центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
2) притулки для дітей;
3) центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
4) соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
5) центри соціально-психологічної допомоги;
6) територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
7) інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медика-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
Боротьба з насильством в сім”ї - справа всього суспільства
Будь-який школяр несподівано для себе може опинитись у ситуації, коли його ображають, висміюють або бойкотують. Або ж навпаки, може сам приєднатися до тих, хто знущається над іншою дитиною.
Дуже важливо розрізняти булінг та звичайну сварку між дітьми.
Булінг — це агресивна та вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним тиском.
Дитину систематично дражнять образливим для неї чином, навмисно не приймають у колектив, залякують, шантажують або навіть б'ють.
Причин булінгу — безліч. А тим, кого булять може виявитися кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу.
З булінгом неможливо впоратися самотужки. Не бійся поговорити про проблему з батьками!
Причепитись і висміювати можна будь-кого з різних причин: руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.
Немає універсального та швидкого рішення, проте є п'ять кроків, які точно варто зробити, щоб впоратись із булінгом.
Якщо ти у ситуації булінгу:
1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.
2. Не бійся просити про допомогу — вона тобі необхідна.
3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.
4. Якщо трапилась будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся за допомогою до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.
5. Проконсультуйся зі шкільним психологом, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
Діти, які піддаються булінгу в школі, починають вигадувати приводи, щоб не ходити на заняття, прикидаються хворими. Стають замкнутими, втрачають смак до життя і перестають вчитися.
Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого, і хочеш йому допомогти:
1. Ти можеш бути тим, хто нарешті почне про це говорити.
2. Якщо бачиш ситуацію булінгу, одразу клич на допомогу дорослих, які є поруч.
3. Якщо тобі пропонують приєднатися до булінгу або дивитися на те, що відбувається, рішуче відмовляйся.
4. Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки. Порадь звернутися по допомогу до дорослих, яким ви довіряєте.
